Двоколісна столиця світу
#досліджуй@rozvyvaj_sebe
Говорячи про транспорт-символ міста, не можна не розповісти про велосипеди в Амстердамі. Кожен, хто хоч раз бував у нідерландській столиці, ніколи не забуде ані самих голландців, які поспішають у справах на двоколісному другові, а ні продуманої інфраструктури, яка перетворила ровер на безпечний, екологічно чистий і корисний для здоров'я засіб пересування.
Ще одна частина тіла
Самі амстердамці стверджують, що завжди шанували велосипеди: ще наприкінці XIX століття їх полюбляли за мобільність і свободу. Ці якості складно переоцінити в місті, суцільно порізаному каналами і дамбами. Там, де не вдавалося проїхати кареті, а рейки для трамвая або шосе через підземні води прокладати було дорого і проблематично, велосипедисти могли прошмигнути завиграшки. Тому дорослі й діти, багаті і бідні, чоловіки та жінки – практично всі жителі столиці хотіли мати двоколісного друга.
З цією наявністю «ще однієї частини тіла» тривалий час не могли впоратися навіть нацисти. Коли у Другу світову війну окупаційній владі не вдалося навести у місті лад, вона вирішила, що всьому виною злощасні велосипеди, на яких голландці легко тікали від патрулів, та й узагалі всім своїм виглядом показували, що попри окупацію, почуваються вільними. Німці не вигадали нічого кращого, як почати вилучати ровери, скидаючи їх у канали, а пізніше плавлячи на метал або ешелонами переправляючи до Німеччини. Усе це вразило жителів Амстердама до глибини душі. Навіть у наші дні, через багато десятиліть після тих подій, коли голландці грають з німцями у футбол, уболівальники з Країни тюльпанів, кепкуючи із суперників, заводять знамениту кричалку «Поверніть наші велосипеди!» З таким трепетом нідерландці не ставляться ані до потягів, ані до літаків, та навіть і до особистих автомобілів.
Новий мегаполіс
Кілька років окупації і потужні бомбардування не минули для Амстердама, як і для більшої частини Західної Європи, безслідно. Друга світова залишила тут безліч шрамів, тому головне голландське місто потребувало серйозної реконструкції. Новий генплан передбачав знесення багатьох старовинних об'єктів і, по суті, перекроював центральну частину мало не повністю. Широкі проспекти, сучасні мости, автомобільні розв'язки – столиця у 50-60-х роках стрімко перетворювалася на місто майбутнього, де про пішоходів особливо не думали. Цей будівельний бум викликав серед городян хвилю невдоволення, ба більше, статистика підтверджувала: дедалі більше людей, а особливо дітей і підлітків, гинуло в автомобільних аваріях. Амстердамці, як і раніше, користувалися велосипедами, однак на дорогах, забитих машинами, їм ставало небезпечно, і число ДТП збільшувалося з кожним днем.
Крім того, що столиця розросталася, її жителі стрімко багатішали – рівень життя в післявоєнні роки піднявся у кілька разів, тому кожна сім'я мала один-два автомобілі. І хтозна, був би сьогодні Амстердам таким велосипедним, якби 1973 року у світі не сталася перша нафтова криза. Вона серйозно вдарила по Західній Європі, тому влада Нідерландів того ж року попередила, що доведеться затягнути паски. Оскільки ціни на бензин миттєво злетіли, люди згадали про свої велосипеди, які припадали пилом на горищах і в комірчинах через те, що, здавалося, їм не знаходилось місця в перебудованому Амстердамі. Щоб якось знизити кількість аварій, муніципалітет став прокладати велодоріжки і запропонував проводити «неділі без машин». Ініціативу було сприйнято позитивно – у вихідні городяни почали відпочивати на вулицях, катаючись на двоколісних друзях без побоювань бути збитими.
У 70-80-і роки велолюбителі стали об'єднуватись у спілки та асоціації і вимагати від міської влади більшого: щоб їх вважали повноправними учасниками дорожнього руху і розвивали відповідну інфраструктуру. Архітектори внесли серйозні зміни до генплану, зупинили перебудову центру, яка все ще тривала, а слідом і комунальники закотили рукава і взялися до праці, роблячи велодоріжки частиною міських магістралей. За кілька років двоколісний повернув собі життєвий простір, та ще й зберіг для нащадків і туристів історичний центр.
Справи сьогоднішні
У наші дні через високі ціни на бензин і завдяки популярності здорового способу життя Амстердам перетворився на світову велостолицю. У цьому місті кількість велосипедів майже дорівнює кількості його жителів. Тому, якщо замість знаменитих трьох хрестів на гербі міста з'явиться велосипед, ніхто не буде проти. Мешканці столиці використовують авто лише для тривалих поїздок за місто або якщо здоров'я вже зовсім не дозволяє крутити педалі, хоча бадьорих пенсіонерів на двох колесах справді багато. За тридцять з гаком років місто зробило все, щоб велосипедист почувався комфортно на його вулицях: ідеальні доріжки, спеціальні світлофори, зручні бордюри, сотні паркувальних місць – катайся донесхочу.
Обставини і згуртованість велосипедистів у боротьбі за свої права і свободу пересування популяризували ровер як транспорт і в інших містах Нідерландів – Гаазі, Ейндховені, Роттердамі. Сьогодні цей успішний досвід переймають також інші країни. Тому, хоч туристам і може здатися, що амстердамські велосипедисти – небезпечні люди, які створюють хаос, насправді це зовсім не безлад, а керована система, яка живе своїм життям. Щоб переконатися в цьому, можна просто підняти статистику ДТП – Амстердам у цьому плані один із найбезпечніших у світі. Не варто забувати і про екологію – попри те, що столиця Нідерландів великий промисловий центр із портом, повітря там досить чисте, і це тішить. Тому велосипед як обов'язковий атрибут цього міста не тільки невід’ємний, але й позитивний з усіх боків його символ.
Цікаві факти:
— У середньому кожен житель Нідерландів за рік проїжджає на велосипеді 853 кілометри.
— Усього в країні прокладено близько 8000 кілометрів якісних велодоріг.
- В Амстердамі існує традиція викидати непотрібні або поламані велосипеди в міські канали. Тому, коли їх чистять, спеціальні крани виловлюють тисячі роверів.
— У місті практично не зустрінеш дорогих байків, хоча Голландія – одна з найбагатших країн у світі. Більшість великів – найпростіші дешеві, адже їх дуже часто крадуть одне в одного. Тому амстердамці не бачать сенсу у великих витратах на двоколісні.
— Кожен турист має бодай раз зазирнути на велосипедні ринки столиці. Waterlooplein Flea Market, Albert Cuyp Market і «Чорний» на вулиці Oudezijds Achterburgwal – це не просто місця торгівлі, а і своєрідні музеї просто неба, де тусуються цікаві персонажі та продають раритетні ровери, на яких каталися ще сто років тому.
Автор Корній Грицюк.
Джерело uk.theoutlook.com.ua.
Ілюстрація Karolin Schnoor.
